Як проєкт GIDNA допомагає жінкам під час війни

Представниці фонду Future for Ukraine та бренду MediK8 в Україні, які є партнером GIDNA

На долю українських жінок випало чимало випробувань за час, коли триває війна: вимушена еміграція, страх за життя своїх дітей, розлука з рідними, очікування звістки від чоловіка, брата чи батька-військового або навіть ще страшніше — лінія фронту, полон, знущання окупантів, насилля. Війна безжально руйнує наші матеріальні та внутрішні опори. Такими, як ми були до 24 лютого, ми вже ніколи не будемо. Але це не означає, що немає можливості подолати страшні наслідки війни. Навіть з найскладніших життєвих ситуацій завжди є вихід — варто лише дати собі шанс його віднайти. 

Анна Грубая, психологиня та кураторка проєкту GIDNA, розповіла для редакції про благодійну ініціативу психологічної допомоги для жінок під час війни. А також поділилася порадами, як самостійно знизити тривожність на тлі травматичних подій. 

Психологиня та кураторка проєкту GIDNA Анна Грубая

Проєкт GIDNA було створено фондом Future for Ukraine на підтримку українських жінок, які пережили сексуальне насильство від російських військових. Тема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), потребує особливої уваги, адже в Україні, на жаль, немає узвичаєної практики звертатися по допомогу до психолога.

Культура звернень до психолога все ще на низькому рівні. Водночас отримана психологічна травма після зґвалтування нікуди не зникає сама собою, з нею треба працювати. На цьому необхідно наголошувати! 

Благодійний захід від FFU та Medik8 на підтримку жінок, які постраждали від сексуального насилля під час війни

За останніми даними Генпрокуратури України, є лише 225 задокументованих випадків сексуального насилля. Це страшні цифри, проте, уявімо, якими вони будуть після деокупації та завершення війни, коли навіть ті, хто зараз боїться говорити, дозволять собі сказати про це вголос. 

Повномасштабна війна триває вже понад два роки, і багато територій досі в окупації, де люди часто не мають змоги задовольнити свої базові потреби у їжі, медикаментах, одязі, не кажучи вже про звернення до психолога. Часто жінка соромиться говорити про те, що з нею трапилось, або ж до кінця не усвідомлює, що це було насильство. 

Тому проєкт GIDNA створювався як анонімний та безпечний простір, де можна говорити про все, що турбує. Тут не засуджують, а підтримують жінку та допомагають їй знову відчути себе гідною кращого життя. 

Підтримка жінок, чиї рідні військові зникли безвісти 

Також фонд надає психологічну підтримку для жінок, які переживають невизначену втрату. Це дружини, доньки та сестри військових, чиї рідні вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні. Програма складається з групових та індивідуальних сесій. Також є щомісячна група підтримки, де жінку супроводжують фахівці до визначення долі близьких на війні (підтвердження смерті, звільнення з полону) та допомагають пережити жалобу, якщо близька людина загинула. 

"Анна Грубая наголошує, що у психотерапії жінка перш за все має відчувати підтримку, аби не соромитися висловлювати свої почуття". 

Важливо зрозуміти, що подолання травми — це довгий та складний процес. І коли жінки мають можливість вільно говорити про свої переживання, вони зміцнюють не лише себе, але й своє суспільство в цілому, роблячи шлях до зцілення та покращення більш прогресивним та емпатичним.

95% клієнтів писхологині — це жінки, переважно з дуже непростими історіями життя, спричинені їхнім вихованням, цінностями, досвідом партнерських стосунків. Часто такі жінки вважають, що саме вони могли спровокувати фізичне чи емоційне насилля. Тому на проєкті GIDNA жінці  дають можливість піддати цю хибну думку про "сама спровокувала" критиці, вибудовуючи внутрішні опори, аби керувати своїм життям і не давати нікому права підіймати на тебе руку, ображати нецензурною лексикою, принижувати, шантажувати обмеженням фінансів. 

Безпека — це основна потреба, і важливо зазначити, що все, що відбувається між жінкою та психологом, залишається конфіденційним. На початковому етапі роботи дуже важливо надати жінці максимальну підтримку — бути тим плечем, на яке вона може спертися. Це як підтримувати за руку дитину, яка вчиться ходити. Так само у психотерапії — жінка робить перші несміливі кроки назустріч собі, підтримка психолога дає змогу щоразу вдосконалювати ці кроки та йти швидше. Згодом жінка відчуває, що може відпустити руку та йти самостійно.

Психологиня та кураторка проєкту GIDNA Анна Грубая

"Самостійна робота над собою є надзвичайно важливою. Адже інсайти, що ви отримуєте після зустрічі з психологом, ваші роздуми над ними і є психотерапевтичним процесом, що допомагає проживати травматичний досвід"

Анна також радить жінкам дбати про регулярний режим сну, оскільки він має значний вплив на емоційний стан. Також, важливо мінімізувати токсичний вплив оточення та виконувати вправи з нервово-м'язової релаксації, що допомагає зняти стресові стани, щоб нормалізувати емоційне тло.

Для підтримки емоційного стану психологиня радить робити дихальні вправи, такі як відома техніка "Метелик" чи дихання квадратом. Почати можна зі стабілізації дихання, щоб воно стало глибшим та сприяло психічному добробуту жінки. Також важливо бути серед людей, що підтримують, гуляти на свіжому повітрі та фокусуватися на позитивних аспектах життя. 

Знайдіть час для читання книг, які надихають та спонукають до рефлексії.  Наприклад, твори Едіт Еґер, Віктора Франкла або Фредріка Бакмана про цінність людської підтримки та життя попри все, зокрема книга "Чоловік на ім'я Уве". Слід пам’ятати, що душа зцілюється душею, тому потрібно бути відкритими до сприйняття підтримки та внутрішнього розвитку.

Про досвід роботи на проєкті GIDNA

Робота з травмою сексуалізованого насилля потребує певної кваліфікації, відповідних знань та практичних психотерапевтичних навичок. Адже заглиблення у роботу з такою травмою — досить непростий процес як для пацієнта, так і для психолога. Головне завдання для Анни, як амбасадорки проєкту, — це розповідати суспільству про страшну статистику та наслідки травми сексуального насильства, що можуть впливати на життя жінки. Говорити про це дуже важливо! 

Найбільше мене мотивують слова жінок після спільної роботи: "мені уже не сняться ті страшні сни, я вперше відчула полегшення", "я буду щаслива, я вірю в себе". Це моє паливо, аби допомагати далі. 

Говорити, говорити та ще раз говорити — тільки так жінка почує і, можливо, наважиться відкрити сайт та заповнити анкету, аби отримати психологічну допомогу. 

"Ми готові допомагати, ми чекаємо на жінок, які пережили сексуальне насилля, аби дати їм можливість пережити цю страшну травму. Я завжди кажу: Ви можете спертися на мене, а далі будемо вчитися разом, як віднайти опору в собі. Я поруч. І повірте мені, навчитись спиратися на себе можливо!"

Коли варто звернутись до психолога?

Психологічна підтримка варіюється, залежно від внутрішньої стійкості  (inner resiliance) та потреб жінки. Якщо вона не може справитися самостійно та симптоми травми погіршуються, важливо звернутися до психолога. Підтримка може сприяти попередженню подальших проблем та сприяти зціленню.

Якщо у жінки є коло підтримки, вона має довірливі стосунки зі світом, тоді є шанси, що вона самостійно зможе пережити цю травму. Якщо протягом певного часу жінка не може справитись із наслідками, немає позитивної тенденції — потрібна допомога, і немає значення, чи це сталось два роки тому, чи вісім років — ніколи не пізно звернутися до психолога і почати з цим працювати. Якщо намагатися витіснити думку про те, що сталося, симптоми, такі як тривога, нічні жахи, страх чоловіків, флешбеки, а також загальний психосоматичний стан, можуть погіршуватися. 


 

Часто жінки приходять у терапію в жахливому стані, коли вже несила справитися самостійно. Тому важливо звернутися по допомогу психолога якомога раніше. Це допоможе попередити проблеми з жіночим здоров’ям, поганим сном та депресією, проблемами в сім’ї.