Сьогодні в Україні понад 100 тисяч людей — військових і цивільних — вважаються зниклими

Сьогодні в Україні понад 100 тисяч людей — військових і цивільних — вважаються зниклими безвісти під час повномасштабної війни. За кожною історією стоїть родина, яка живе між надією та невідомістю. Найчастіше саме жінки — дружини, матері, партнерки, сестри — залишаються тими, хто тримає сім'ю, виховує дітей, вирішує щоденні питання і водночас намагається не втратити себе, чекаючи на звістку. 

Психологи називають цей стан невизначеною втратою — коли немає підтвердження ні життя, ні смерті. Людина не може відгорювати втрату, але й не може повернутися до звичного життя. Це один із найскладніших психологічних станів, який потребує тривалої, делікатної та професійної підтримки.

Саме таку допомогу надають у межах благодійного проєкту GIDNA фонду Future for Ukraine – безоплатні терапевтичні сесії з психологом, які допомагають знаходити нові опори у стані невизначеності. 

У межах підтримки жінок, які переживають невизначену втрату, проєкт GIDNA об’єднав зусилля з Хорунжою службою 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ. Разом вони провели благодійний ретрит "Віднова" на Закарпатті для рідних зниклих безвісти. Участь у ретриті взяли жінки, які відвідують групи психологічної підтримки GIDNA та Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ, а також члени їхніх родин. 

З 30 червня до 5 липня у селищі Поляна, що на Закарпатті, матері, дружини, сестри військовослужбовців провели час в атмосфері спокою та підтримки – де могли дозволили собі розвантажитися, сміятися, дбати про себе без відчуття провини. 

Такі виїзні ретрити — не окремі розважальні заходи, а важлива складова психологічної підтримки жінок, які переживають невизначену втрату. Вони дають можливість хоча б ненадовго вийти зі стану постійного очікування та напруги, відновити внутрішній ресурс і побути серед людей, які розуміють без зайвих пояснень.

"Мета ретриту полягала у тому, щоб створити альтернативну спільноту, чи навіть нову психологічну родину, де жінки можуть розраховувати на підтримку людей, з якими можна вільно проживати емоції, мовчати або ділитися наболілим. Учасниці зблизилися, спілкуються після зустрічі, телефонують одна одній, ще трохи на нас опираються. Це означає, що підтримка не закінчується разом із ретритом", — ділиться психологиня Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ Наталія Шаповал.

Програма ретриту "Віднова" не була схожою на класичну терапію. Через роботу з українськими жіночими архетипами, через міфи, природу, рух і спільні практики психологи допомагали учасницям поступово повертати контакт із собою. 

"Ми крок за кроком працювали з емоціями, внутрішньою опорою, особистими кордонами. І лише після цього переходили до теми майбутнього. Для багатьох жінок навіть думка про те, щоб щось планувати, була майже неможливою. Наприкінці ретриту вони написали свої маленькі плани — на тиждень, два чи місяць. Це був дуже важливий момент", — говорить психотравматологиня, психологиня проєкту GIDNA Лідія Дульнєва.

Під час ретриту учасниці знаходять сили рухатися вперед попри біль і невизначеність, дозволяють собі жити далі та відкривають для себе можливість знову бачити власне майбутнє.

Для багатьох жінок, які переживають невизначену втрату, дозволити собі відпочити, сміятися, відчути красу гір чи просто подбати про себе роками було майже неможливо через внутрішнє відчуття провини. Але саме турбота про себе допомагає зберегти внутрішній ресурс, необхідний, щоб продовжувати чекати, підтримувати дітей і залишатися опорою для своїх родин.

"Пані Марині, наприклад, дуже сподобалося розмаїття овочів на сніданках, і вона почала щоранку збирати собі тарілку саме так, як їй хотілося. З боку це здається дрібницею, але насправді це був перший за довгий час прояв турботи про себе. А отже — бажання жити", — ділиться Наталія Шаповал. 

Одним із найтепліших спогадів для учасниць став вечір на полонині.

"Коли ми піднялися на Полонину на заході сонця, змерзлі, як цуцики, я побачила, як люди по-справжньому відчули життя. Хтось укривав іншого своєю курткою, хтось збирав польові квіти, діти просто раділи. А ввечері біля вогнища та за теплою вечерею я відчула те, чого давно не було, — справжнє відчуття родини. Такої, де можна мовчати поруч і все одно бути частиною цілого" – згадує одна з учасниць ретриту. 

Ключовою особливістю ретриту "Віднова" стало партнерство двох команд – проєкту GIDNA фонду Future for Ukraine, які спеціалізуюються саме на невизначеній втраті, та Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ, яка має багаторічний досвід підтримки родин військовослужбовців. 

"Те, що жінки взагалі погодилися на спільну поїздку, — це результат глибокої системної психологічної роботи, яка тривала задовго до ретриту", — зазначають організатори. Ретельно продумана програма, створена з думкою про кожну учасницю, та мальовнича природа Карпат стали тим безпечним простором, у якому жінки дозволили собі просто бути, проживати емоції та знову відчувати життя.

Турботу про учасниць підтримали й українські бренди Bazhane, Lamel та Intime Organique, які підготували для кожної жінки подарунки — капсульний одяг і набори косметики. Ці знаки уваги стали ще одним нагадуванням: турбота про себе — не прояв слабкості й не зрада тих, кого чекаєш. Вона є необхідною умовою, щоб вистояти. 

Ретрит "Віднова" завершився, але процес відновлення триває. Команда Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ впроваджує системний підхід до підтримці рідних своїх військовослужбовців, які зникли безвісти або передувають в полоні, та регулярно проводить неформальні зустрічі, бранчі й ретрити. Наступний такий виїзд планується восени. Адже такі можливості турботи про себе стають життєвими опорами для українських родин у складні часи та дають сили чекати, вірити й сподіватися, що їхні рідні повернуться. 

Регулярні групи психологічної підтримки допомагають жінкам спочатку дозволити собі бути, потім — говорити про власний досвід. Ретрит "Віднова" став наступним кроком — він дав можливість знову відчувати це життя. 

"Замість того, щоб дивитися назад і прагнути "туди, де було краще", учасниці дозволили собі прийняти інше життя — з цим болем, втратою, невизначеністю, з кимось чи без когось. Жити далі з невизначеною втратою не означає забути. Знову відчувати життя – не зрада, а турбота про себе. Вони дозволили собі це", – підсумувала психологиня проєкту GIDNA Лідія Дульнєва. 

Якщо ви або ваші близькі перебуваєте у стані невизначеності, ви можете безоплатно отримати допомогу психолога та знайти своє коло підтримки у проєкті GIDNA. Для цього заповніть заявку на сайті або зателефонуйте +38 (050) 722-89-13.