Вадим Міщук потребує протезування у Вашингтоні: історія поранення бійця

Військовий Вадим Міщук, нагороджений орденом Президента України "За Мужність" розповідає про свій шлях у ЗСУ, бойове поранення, як йому допомогла робота з психологом та на що сподівається у майбутньому.

Свою службу у Збройних силах України Вадим Міщук розпочав ще у 2016 році у складі 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. У 2017 році вони відстояли Авдіївку, за що Вадим був нагороджений орденом "За Мужність" від Президента України. У лютому 2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна, бригада Міщука стояла в обороні на Донецькому напрямку. Вадим був на позиції, куди прилетіло із "САУ", 52-й "калібр", прямо в окоп. Своїми силами дістатися бліндажу військовому не вдалося: з важким пораненням руки, не відчуваючи лівої ноги, Вадиму допомогли побратими — надали першу допомогу на місці, завантажили в евакуаційний автомобіль і повезли у переносний шпиталь, де захисник пробув у комі 5 днів.

"Ногу врятувати не змогли — сталося зараження, і була велика інфекція. Лікарі давали менше за 10 % на те, що я виживу. Рятували, як могли. Тільки-но привезли в лікарню, обстежили й відразу вночі зробили операцію. Вона тривала приблизно вісім годин", — згадує військовий.

Перебуваючи у комі, Вадим іноді приходив до тями, бачив поруч дружину та маму, а ще свого кума. У якийсь момент Міщука хотіли везти ще й на ампутацію руки. Почувши це крізь сон, уже на операційному столі, Вадим щосили почав рухати пальцями, тоді лікарі побачили, що рука ворушиться і її вдалося врятувати.

Подолати депресивний стан після пережитої ампутації військовому допомогла робота з психологом. Це дало Вадиму усвідомлення, що попереду ще багато всього, і треба жити далі, займатися спортом, а не впадати у відчай і сидіти склавши руки. Вадима дуже надихнув приклад його однокласника Олександра Чайки, який на той момент вже успішно пройшов протезування та реабілітацію у Вашингтоні за програмою "Протезування українських військових 2023" від благодійного фонду Future For Ukraine та зміг повернутися до своєї професії дитячого хореографа.

Вадиму Міщуку довелося нелегко пристосовуватися до життя з ампутованою кінцівкою: спочатку було важко навчитися ходити, потім з’явилися проблеми зі спиною — один диск повністю стерся.

"Зараз нога трохи зажила, й мені стало легше вставати. Я почав ходити, більше рухатись і зрозумів, що мені вже нова нога потрібна. Я готовий до неї!" — розповідає військовий.

Зараз Вадим очікує на протезування у клініці Medical center Orthotics and Prosthetics (MCOP) у Вашингтоні. Оскільки випадок Вадима складний — ампутація вище коліна — то й протез буде надскладним, а його вартість дуже висока. Підтримати нашого захисника можна, зробивши внесок на благодійний кейс фонду FFU, що допомагає українським військовим зі складними випадками ампутацій отримувати протезування за кордоном.

У процесі якнайшвидшого отримання протеза, військовому сприяє постійний меценат проєкту "Протезування українських військових 2023" — Вадим Столар. Про це він зазначив у своєму Facebook.

Допоможемо разом нашому герою повернутися до максимально повного та активного життя!