Одразу чотири українські захисники отримали протези кінцівок у Вашингтоні
Поділитися
Українські військові Євген Калюжний, Сергій Волик, Петро Кулик та Олексій Дернов отримали надсучасні протези кінцівок у провідній клініці ортопедії та протезування Medical Center Orthotics & Prosthetics (MCOP) у Вашингтоні в межах програми "Протезування" від благодійного фонду Future for Ukraine(FFU). Попереду на них чекає етап реабілітації та активного навчання.
У фонді поділилися відео, на якому зафіксовані перші спроби захисників користуватися сучасними протезами:
Українські захисники отримали протези
Програма протезування українських захисників від фонду FFU передбачає:
Оцінку та підбір протезів, що відповідають індивідуальним потребам пацієнтів;
Виготовлення та встановлення протезів;
- Фізичну реабілітацію та навчання користуванню протезами;
- Допомогу з поверненням до повноцінного життя.
Команда фахівців MCOP має великий досвід роботи з пацієнтами, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій (зокрема у війнах в Афганістані та Іраку), і використовує найсучасніші технології для створення протезів, що максимально відповідають потребам кожного пацієнта. Майк Коркоран (Mike Corcoran) — співзасновник клініки МСОР у Вашингтоні та провідний фахівець у галузі протезування — був одним із 20 громадян США, нагороджених Президентом України Володимиром Зеленський за ключову роль у допомозі Україні в складні часи.
Ще одне відео перших рухів та кроків наших захисників з новими протезами опублікував на своїй сторінці у Facebook меценат фонду Вадим Столар:
У своїх соцмережах він часто ділиться світлинами підопічних фонду — як українські бійці роблять свої перші впевнені кроки на протезах у клініці. А також при нагоді зустрічається особисто з героями після їхнього повернення додому.
Історії військових
Євген Калюжний
Євген родом з міста Охтирка Сумської області. На початок повномасштабного вторгнення проживав разом із дружиною та трьома дітьми у селищі Вороніж, Шосткинського району. Працював у Шосткинському лісгоспі.
Євгена Калюжного мобілізували у травні 2023 року. Після базової підготовки направили до 67-ї окремої механізованої бригади, створеної на базі підрозділів ДУК ПС — Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". Це колишні "Вовки Да Вінчі". Служив на Донбасі, а участь у бойових діях брав у Луганській області.
Поранення військовий отримав 20 липня 2023 року під час ворожого штурму позицій підрозділу Євгена — в окоп прилетіла граната з підствольного гранатомета та влучила військовому прямо в руку. Вибух припав прямо на бронежилет, це і врятувало захиснику життя.
Через сильний артобстріл евакуювати його до стабпункту вдалося лише на наступний день — понад 20 годин військовий пролежав на позиції. "Пам'ятаю все до останнього: як виносили, як вивозили, як усе відбулося. До тями прийшов вже у госпіталі у Дніпрі. Прокинувся після операції — вже був без руки й ноги", — пригадує Євген.
У результаті важкого поранення захисник втратив дві кінцівки — праві руку і ногу.
Сергій Волик
Сергій Волик родом з міста Вараш Рівненської області. Автоелектрик за фахом, Сергій вісім років, до того як мобілізувався до війська, мав невеликий гараж, СТО на пару постів авторемонту.
26 березня 2022 року чоловік добровольцем пішов до сил оборони та розпочав свою військову службу у складі 107-ї окремої бригади територіальної оборони. Згодом приєднався до лав штурмового батальйону "Айдар". Захисника призначили сапером.
Потім робота на нулі на Бахмутському напрямку. У підпорядкуванні Сергія з’явилися нові мобілізовані військові, а разом з тим і нове звання — командир відділення.
27 липня 2023 року, виконуючи бойову розвідку в районі Кліщіївки, Сергій Волик отримав важке поранення правого боку тіла, артерії правої руки були посічені уламками — кінцівку довелося ампутувати повністю.
Олексій Дернов
Олексій родом зі Знам'янки Кіровоградської області. До війни працював машиністом на залізниці. Займався історичним середньовічним боєм. Як працівник Укрзалізниці, Олексій мав бронь від мобілізації, та все ж пішов добровольцем до війська — 37-ї окремої бригади морської піхоти.
Його підрозділ направили на Донецький напрямок, де захисник повністю втратив праву руку внаслідок важкого поранення: "У мене прилетіла 120-та міна. Спочатку отримав кульове поранення, мені плече зрізало. І десь через пів години - годину потрапив під артобстріл".
Дорога до стабпункту була важкою: дві години очікування на евакуаційний підрозділ, втрата побратима, потім 4 км пораненого бійця несли на ношах через ворожі окопи та лісосмугу у зливу. У стабпункті лікарі дали надію Олексію, що втрачену кінцівку можна пришити. Та коли військовий прийшов до тями вже у госпіталі в Запоріжжі — руки не було.
Після важкого поранення Олексій Дернов подолав нелегкий шлях реабілітації — 11 госпіталів, безліч операцій.
Петро Кулик
Петро родом з міста Ковель, що на Волині. Був мобілізований навесні 2023 року, пройшов навчання у Німеччині — бойовий експрес-курс зі щоденними тренуваннями на полігоні протягом місяця.
Повернувшись в Україну, Петра Кулика призначили командиром взводу у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду, яка вже базувалася у районі виконання бойового завдання — село Костянтинівка, Бахмутський напрямок.
24 серпня 2023 року — у День Незалежності — Петро разом з евакуаційною групою був на завданні біля села Кліщіївка, Бахмутського району, коли отримав мінно-вибухове поранення. Через активні бойові дії військового вдалося евакуювати лише уночі, він пролежав на позиціях майже добу.
Незабаром захисника перевезли до обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова у Дніпрі. Під час встановлення заміни однієї із VAC-систем на лівому стегні побачили, що ногу врятувати вже неможливо — бійцю пошкодило артерію та сталося зараження крові, сепсис.
Читайте Новини.LIVE!
