"БУК": голоси бібліотекарок, яким повернули книжки

У середу, 30 вересня, Україна відзначає Всеукраїнський день бібліотек. Це свято про людей, які під час війни продовжують відкривати двері читачам — навіть коли на полицях бракує книжок, а бібліотечні фонди постраждали від обстрілів. Цього року команда LIVE media HUB вирішила розповісти про свій проєкт "Будинок української книги" не цифрами, а голосами тих, хто щодня бачить, як нова книжка змінює бібліотеку.

Про це інформує Новини.LIVE.

Проєкт, який лікує книжкові рани

Другий рік поспіль благодійний проєкт LIVE media HUB "Будинок української книги" (БУК) збирає україномовну літературу для публічних бібліотек у селах і селищах. За три хвилі зборів команда хабу вже передала бібліотекам понад 2000 книжок, поповнивши фонди 14 сільських книгозбірень. У черзі — ще майже 300 запитів від бібліотекарів.

Масштаб втрат, які намагається компенсувати проєкт, вражає: понад 770 бібліотек в Україні пошкоджено або зруйновано, втрачено понад 5 мільйонів примірників книжкового фонду, ще 26 мільйонів списано. Лише влітку 2026 року російські атаки знищили понад 10 мільйонів книжок.

За цими цифрами стоять конкретні бібліотеки й конкретні люди. Ось три історії з майже трьохсот, які проєкт уже змінив.

Полтавське: коробки, через які плачуть

Коли в Полтавську сільську бібліотеку-філію (Харківська область) привезли перші коробки від "БУК", бібліотекарка Оксана Лисенко каже коротко: "Це був подив і щастя". Відвідуваність, за її словами, одразу зросла: "Коли в бібліотеці з'являються нові книги, то відвідуваність стає більшою. Серед наших читачів утворилася черга за деякими книгами" — найбільше розбирають книги сучасних авторів.

Найяскравіший спогад Оксани — момент розпаковки: "Найбільше мені запам'яталося те, як я розплакалася, коли побачила на пошті ті коробки. А ще пам'ятаю очі своїх відвідувачів, коли вони побачили всі ці книги разом у бібліотеці". За цей час змінилося і те, чим узагалі є бібліотека для громади. "Я прагну, щоб моя бібліотека була не лише місцем, де зберігаються книги, — пояснює вона. — Ми часто зустрічаємося, спілкуємось, навчаємося, малюємо і т.д.".

Зарубинці: "Я не знала, що в бібліотеці є такі книги"

У Зарубинській бібліотеці-філії (Збаразька міська рада) нові книжки чекали з нетерпінням ще з моменту обробки, розповідає бібліотекарка Наталія Цвях: "Дуже радісна [реакція], з нетерпінням чекали їх з обробки...". Інтерес до читання відчутно зріс, а найбільше розлітаються "всі художні та розвиваючі (психологія, саморозвиток), також дитячі" книжки.

Найбільше Наталії запам'яталася фраза однієї з юних відвідувачок, майбутньої психологині, яка прийшла до оновленої бібліотеки й сказала: "Я не знала, що тепер у бібліотеці є такі хороші та дорогі книги....". За словами Наталії, роль бібліотеки в громаді однозначно зросла — "попри те, що багато молоді прагнуть мати свої книги вдома...". А партнерам проєкту вона побажала здоров'я, натхнення та успіху з Божою допомогою.

Катеринівка: "Невже це все тепер наше?"

У Катеринівській сільській бібліотеці-філії (Харківська область) розпаковувати книжки бібліотекарці Оксані Зозулі допомагали постійні читачі — і дорослі, і діти. "Перша реакція — це не просто щирий захват, здивування та радість, а й подив: невже це все тепер наше?" — згадує вона. За її словами, частина мешканців Катеринівки й до повномасштабної війни любили купувати книжки у відомій харківській книгарні "Балка", тож звичка читати нікуди не зникла — навпаки, "кожна звістка про нові надходження діє на читачів як потужний магніт", а подарунок "привернув до неї увагу багатьох "нечитунів"".

Найшвидше розлетілися дитячі книжки, ромкоми, трилери, пригодницька серія "Ігри спадкоємців", "Залізне полум'я" Ребекки Яррос, твори Василя Шкляра, Наталії Довгопол, Тесс Ґеррітсен та інших відомих авторів. У бібліотеці навіть з'явилася своя маленька традиція: "Читачі, які беруть участь у розпаковках подарунків, мають право на першочергове прочитання будь-якої з новинок. Вони переглядають посилки і одразу ж закладають закладинки у вподобані видання".

Сільська бібліотека, каже Оксана, завжди була простором підтримки, спілкування та пізнавального дозвілля для дорослих і дітей села, а за час повномасштабної війни її роль лише зросла.

Три голоси — це лише три історії з майже трьохсот запитів, які досі чекають у черзі. Кожна коробка з книжками робить бібліотечний фонд сучаснішим, цікавішим і різноманітнішим — а саму бібліотеку знову перетворює на місце, куди хочеться приходити.

Долучитися до збору книжок можна вже сьогодні: принести їх у будиночок book.ua.space на ВДНГ (павільйон 6) або до книгарень-партнерів book.ua у Києві чи Хмельницькому.

Новини.LIVE інформували, що "Будинок української книги" другий рік поспіль збирає україномовні книжки для сільських бібліотек, зруйнованих війною. За три хвилі зборів проєкт уже передав понад 2000 книжок до 14 книгозбірень, але ще майже 300 бібліотек очікують на допомогу. Долучитися до збору можна, передавши книжки у простір book.ua.space на ВДНГ або до книгарень-партнерів book.ua у Києві та Хмельницькому.

Новини.LIVE також писали, що російські атаки завдали значної шкоди українській культурі та книговидавничій галузі. Лише влітку внаслідок ударів РФ було спалено близько 10 млн українських книг. Водночас Україна продовжує розвивати міжнародні партнерства у сфері культури та книговидавництва.